ДПТНЗ "Рівненський центр ПТО сервісу та дизайну" (в минулому - професійне училище №5) був створений для підготовки робітничих кадрів рівненському льонокомбінату.

 Аби не розгубити з плином часу нашу історію, відомості про події та людей, у 1994 р. заснували наш музей. Нині його експонати розміщенні у двох кімнатах.
     Перша кімната – „Традиції та побут населення Полісся”.
       Кожен, хто переступить поріг музею, знайомиться з експонатами, які дають можливість простежити розвиток льонарства, виготовлення тканин та знаряддя праці наших предків. Піч, глечики, праски, постоли, ослін, прялки, гребені, гребінки, шпулька, берда, човники, чесалки, веретена, коловертка, навіть ручний верстат, на якому хоч зараз можна ткати полотно, корито, скриня, рогачі, сорочки лляні, полотняне простирадло, лляні штани, фартух, рушники, костюм, сукні, серветки, полотно домоткане, хустина. Зваблює наше око плетена ваза, віночок з льону, плетений кошик, в якому знаходяться клубки з ниток, на стіні бачимо старовинну ікону, поряд - стенди, на яких показано обробку рослинного волокна для виготовлення одягу та вітрина із зразками тканини, які виробляє льонокомбінат.
      Біля предметів давнього ткацтва бачимо й ілюстрації, на яких зафіксовані картини побуту – сушіння льону, його ручна обробка, прядіння. Вглядаємося в обличчя людей, розглядаємо вигляд житла.
      Особливою прикрасою є давні вироби – жіночі лляні плаття, сорочки, рушники. Цю традицію продовжують наші вихованці нині – їхні сучасні вишиванки займають вже окремий куточок вишивки.
       Домоткані рушники, полотняні вишиті сорочки, сукні з українським орнаментом не тільки є окрасою музею, а й дозволяють глибше пізнати національну культуру і побут нашого Полісся.
       Прислів’я про льон свідчать перш за все про вигоди його вирощування: „Льон вимотає, льон й озолотить”, „Хто посіє льон, пожне золото”, „Хороший льон – доходу мільйон”.  
      Коротко про походження слова „льон”... Воно знаходиться у найближчому родичанні з латинським словом „лінія”, що означає „нитка”. У свою чергу „лінія” виникла від „лініум” – „льон”.
      Щоб волокно вийшло на славу, для цього потрібно руки прикласти, попрацювати до поту, вчасно посіяти, вибрати, розіслати. Багатовікова народна мудрість втілена у коротких висловлюваннях, тому і схожі вони з дорогоцінними перлами: „Чим льон довший, тим дохід більший”, „Який льон, така і пряжа”, „Яке волокно, таке і полотно”, „Мни льон більше - волокна будуть довші”, „Льон народжується тричі: на полі, на лугу і на току”.     

      Народний досвід підказав, як краще вирощувати льон і по яких попередниках його сіяти. Звідси афористичні поради: „Де конюшина, там буде і льон”, „Хто розум має, той і льон сіє”. Перевірені на практиці селянські прикмети складають прислів’я: „Зозуля закувала – пора льон сіяти”, „Льон дві неділі цвіте, чотири – дозріває, на сьому – насіння летить”, „Добре горобина цвіте – до врожаю льону”, „Вдасться льон – то шовк, а не вдасться – зубами щолк”.
    Здебільшого лляні тканини виготовляють полотняним переплетенням, під час виробництва застосовують також дрібновізерунчасті, жакардові, саржеві, атласні, складні переплетення.   
        За обробкою лляні тканини можуть бути суровими, вареними, кислованими, напівбілими , білими, гладко фарбованими, пістрявотканими, меланжевими, вибивними.
        За призначенням лляні побутові тканини поділяються на білизняні, платтяно-костюмні, меблево-декоративні та докладні.
         Друга кімната має назву: „Розвиток льонарства від сивої давнини і до наших днів”.
        Від року заснування нашого закладу представлені нагороди  – дипломи, грамоти, кубки, серветки, рушники, альбоми зі зразками тканин льонокомбінату.

   Проходячи біля стендів з фотографіями, вглядаємося в обличчя колег, згадуємо імена колишніх учнів, пізнаємо цехи льонокомбінату, тих, хто був поруч під час виробничої практики. Далі бачимо фото спортивних успіхів наших учнів, фестивалів та конкурсів професійної майстерності.
      А як зворушливо сприймаються картини проводів випускників з училища до робітничих цехів. Скільки ніжності і тепла у погляді Марії Олександрівни Ковальчук, яка пов’язує, як материнське благословення, робітничу хустинку своїй учениці. Далі бачимо зразки тканин, виготовлені руками наших випускників, адже майже всі працівники льонокомбінату навчалися у нашому навчальному закладі. Може й старомодні нині, але такі рідні полотняні плаття та жакети, пошиті з наших тканин.

     Робота музею тісно пов’язана з навчально-виховним процесом у Центрі. Майже усі викладачі та майстри виробничого навчання використовують його для проведення занять. 
     У цій кімнаті розміщені стенди та фотографії, які відтворюють початок і процес будівництва найбільшого в Європі текстильного велетня - Рівненського льонокомбінату. Тут і копія наказу про створення нашої альма-матер, багаточисельні нагороди, фото випускників (Барабаш Олени Михайлівни, Сущик Надії Іванівни, Гергелюк Домни Калениківни, Кукли Євгенії Степанівни), нагороджених орденами та медалями, Героя Соціалістичної Праці Бондаревої Мілентини Станіславівни, статті з різних видань про наш навчальний заклад.
      Тут можна ознайомитись із здобутками навчального закладу з моменту його заснування.
КОНТАКТИ
Україна, м.Рівне, 33018
проспект Генерала Безручка, 3,
Тел. (0362)24-01-00,
Email: rcptosd5@gmail.com



(0362) 24-01-00 rcptosd5@gmail.com
КАРТА